09
May, 2015

Остання імперія: кінцеві дні Радянського Союзу
13 квітня зала Ґалерії КУМФ, що на вул.Еванс в Торонто, була вщерть переповнена: бажаючих послухати професора Гарвардського університету Сергія Плохія виявилося надзвичайно багато. Справді, слухачів привабила і постать доповідача – одного з найцікавіших та найавторитетніших істориків нашого часу, і тема його доповіді про останні дні Радянського Союзу: доповідь обіцяла розкрити таємні механізми, що спричинилися до падіння Радянської імперії в грудні 1991 року. Доповідь була організована Науковим Товариством ім.Шевченка в Канаді, а представила шановного гостя заступник голови НТШ професор Марта Дичок.
Сергій Плохій закінчив Дніпропетровський університет. Маґістерську працю захистив у Московському університеті ім.П.Лумумби, а докторську працю –у Київському університеті ім.Т.Шевченка. Як професор історії викладав в Альбертському університеті, також керував Канадським Інститутом Українських Студій та брав участь в реалізації англомовного видання багатотомної Історії України-Руси Михайла Грушевського. Останніми роками він є професором катедри історії ім.Михайла Грушевського у Гарвардському університеті, та директором Українського Наукового Інституту Гарвардського Університету. Проф. Плохій є автором восьми книг, що відображають широке коло його наукових зацікавлень – від козацької доби та походження слов’янських націй до історичних постатей та подій ХХ століття. Минулого року вийшла у світ його остання книга The Last Empire: The Final Days of the Soviet Union, яка одразу здобула широке визнання як серед фахівців так і в ширших колах зацікавлених читачів. Цього року, книга The Last Empire була відзначена престижною нагородою – Lionel Gelber Prize. Власне, головні концепції цієї книги і стали предметом доповіді проф.Плохія.
Доповідач почав з того, що тема книги безпосередньо пов’язана з його особистим досвідом: 20 серпня він летів з Москви до Канади. Саме напередодні стався державний переворот у Кремлі: прихильники твердої партійної лінії проголосили президента Михаїла Горбачова хворим і неспроможним керувати країною (насправді він перебував під вартою на дачі в Криму) і перебрали владу. Сергій Плохій в той день не знав, чи вдасться йому вилетіти, а якщо вдасться, то чи зможе повернутися і побачити знову родину. Коли ж повернувся додому 20 грудня, Україна вже була незалежною, а Союз перестав існувати. Що сталося за тих кілька коротких місяців, що спричинило до таких драстичних геополітичних змін? 25 грудня того року президент США Джордж Г.В.Буш у живому зверненні до співвітчизників приписав заслугу розвалу комуністичної системи та СРСР Сполученим Штатам Америки та їх перемозі у холодній війні, що тривала понад сорок років. Фактично, ця думка панує у світі і сьогодні – її підтримує і Владімір Путін, звинувачуючи у розпаді його улюбленого Союзу ненависних американців та підступні інтриги ЦРУ. Насправді, заперечує проф.Плохій, таке тлумачення подій є неправдиве, бо виключає ряд суттєвих факторів та ключових гравців, що відіграли надзвичайно важливу роль у тому, що сталося. Власне, відтворити правдиву картину подій 1991 року на основі документів, що лише нещодавно стали доступними досліднику, а також особисто проведених інтерв’ю з учасниками подій, і було метою даної книги.
Серпневий переворот 1991 року провалився після трьох днів – вже 22 серпня Михаїл Горбачов повернувся з Криму до Москви. Однак, це була перемога не Горбачова, а нового лідера, президента Росії Бориса Єльцина, якому вдалося мобілізувати громадянське суспільство і повстати проти путчистів. Після повернення Горбачова Єльцин фактично здійснює ще один путч, перебираючи владу у ключових галузях та міністерствах і підпорядковуючи їх російському, а не союзному уряду. Таким чином, Росія в планах Єльцина ставала повноправною спадкоємицею СРСР, а, отже, мала б перебрати роль політичного центру і для союзних республік. Однак, цього зробити не вдалося. Чому? Ще раніше, більшість союзних республік проголосили власний суверенітет, а події 19-21 серпня змусили їхніх лідерів до остаточного кроку – проголошення цілковитої незалежности. Першими стали три балтійські республіки, відокремлення яких Єльцин сприйняв досить спокійно, адже без них новий союз, чи конфедерація республік все ще могли існувати. Однак, 24 серпня за повну незалежність проголосувала і Верховна Рада України. Для Горбачова розлука з Україною видавалася цілком немислимою, просто катастрофічною. Для Єльцина будь-яка форма союзу без України втрачала сенс: при виході України, другої після Росії за населенням слов’янської республіки, Росія залишилася б в оточенні середньоазіатських ісламських народів. На це Єльцин нізащо б не погодився. Остаточна розв’язка наступила після референдуму в Україні 1 грудня, коли 92 відсотки населення України проголосували за підтверження рішення Верховної Ради та обрали президентом незалежноїукраїнської держави Леоніда Кравчука. 18 грудня в Білорусі, при таємній зустрічі лідерів трьох слов’янських республік сталося неминуче: Єльцин, Кравчук і Шушкевич (голова білоруського парламенту) підписали документ про ліквідацію СРСР. 25 грудня Михаїл Горбачов, перший і останній радянський президент, у живому ефірі зрезиґнував з посади.
Щождо ролі у всьому цьому адміністрації Білого Дому, то насправді Джордж Буш майже до кінця підтримував Горбачова у його намаганнях зберегти СРСР, і, як свідчить його промова у Києві у Верховній Раді 1 серпня 1991 року, навіть застерігав українців від виходу з Союзу. Лише під впливом наступних стрімких і драматичних подій та під сильним тиском української діаспори Америки, президент Буш змінив свою позицію і визнав незалежну українську державу.
Доповідь проф.Плохія була сприйнята з величезним інтересом і викликала зливу запитань. Багато з них стосувалися зв’язку подій 1991 та 2014 років. Справді, ствердив проф.Плохій, зв’язок не викликає сумнівів: тоді від України залежало існування Союзу. Тепер від України залежить домінування Росії в Європі.
Даґмара Турчин-Дувірак, пресовий референт НТШ.
P.S.: На світлині (зліва направо)– ведуча вечора проф.Марта Дичок, проф.Сергій Плохій, голова НТШ в Канаді д-р Дарія Даревич. Автор світлин – Богдан Колос.
IMG_5029
Plokhii_review PDF